ВАКС повернув обвинувальний акт прокурору через невідповідність вимогам КПК України

У Вищому антикорупційному суді відбулось підготовче судове засідання за обвинуваченням депутата Миколаївської обласної ради у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України. Захисник обвинуваченого заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору. Свою заяву адвокат обґрунтував тим, що обвинувальний акт від 18 березня 2020 року складений поза межами досудового розслідування, тобто є таким що не відповідає вимогам КПК України.

Сторона обвинувачення заперечувала проти задоволення вказаного клопотання. Прокурори наголошували, що усі доводи захисника не мають жодного відношення до повернення обвинувального акту, а сам обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Колегія суддів Вищого антикорупційного суду встановила, що кримінальне провадження закрито 16 грудня 2019 року постановою прокурора на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати. 17 лютого 2020 року постановою заступника Генерального прокурора скасовано постанову про закриття кримінального провадження.

У підготовчому судовому засіданні на підтвердження своїх повноважень прокурора у цьому кримінальному провадженні прокурор надав постанову заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні від 6 лютого цього року.

Отже, постанова про зміну групи прокурорів від 6 лютого  була прийнята після прийняття постанови про закриття кримінального провадження від 16 грудня 2019 року та до прийняття постанови про скасування постанови про закриття кримінального провадження від 17 лютого, тобто поза межами досудового розслідування.

Враховуючи наведене, колегія суддів ВАКС постановила повернути обвинувальний акт прокурору, оскільки у прокурора відсутні повноваження на затвердження та підписання обвинувального акта у цьому кримінальному  провадженні. Тому обвинувальний акт не відповідає вимогам, передбаченим ч. 1, п. 4 ч. 2, ч. 3 ст. 291 КПК України.

Відповідно до частини першої статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком