Суддя-спікер ВАКС Катерина Сікора - про "швидкі" вироки

В одному з кримінальних проваджень, що перебуває на розгляді ВАКС, стороною обвинувачення анонсовано прослуховування 2700 годин матеріалів

Про «швидкі» вироки у резонансних справах (власне про кримінальний процес)

Як показує практика, широкий загал і засоби масової інформації не дуже цікавляться справами, які перебувають на розгляді Вищого антикорупційного суду. Точніше, суспільство цікавиться результатом розгляду таких справ, аж ніяк не процесом. Але важливо пояснити, як відбувається розгляд кримінального провадження, для того, аби зрозуміти, чи можливі «швидкі» вироки.

Щоб відповісти на питання щодо орієнтовного часу ухвалення вироку у «середньостатистичному» кримінальному провадженні щодо корупційних злочинів, варто коротко розповісти про алгоритм розгляду кримінальної справи. У досить загальних рисах судове провадження у суді першої інстанції у кримінальних справах складається з:

1) підготовчого судового провадження;

2) судового розгляду;

3) ухвалення і проголошення судового рішення.

Кожна з цих стадій є невід’ємною частиною кримінального процесу, виконує своє завдання та має певні особливості. На першій стадії суд, отримавши від органу прокуратури обвинувальний акт з доданими до нього документами, перевіряє цей акт на наявність недоліків, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, і у разі їх відсутності – призначає судовий розгляд по суті пред’явленого обвинувачення.

На другій, найважливішій стадії відбувається дослідження доказів – допит свідків, потерпілого, експерта та обвинуваченого, дослідження речових доказів, документів, звуко- і відеозаписів, інші процесуальні дії, проведення яких є необхідним для встановлення фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження.

У цьому контексті важливо зазначити, що однією із загальних засад кримінального процесу є безпосередність дослідження показань, речей і документів, і Кримінальний процесуальний кодекс України містить окреме застереження, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться у показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду.

На практиці це означає, що суд не може отримати від сторони захисту і сторони обвинувачення всі письмові докази, звуко- і відеозаписи, самостійно вивчити, прийти до певних правових висновків і ухвалити вирок. Кожний доказ, яким сторона обвинувачення або сторона захисту обґрунтовує свою позицію – письмовий, речовий, показання свідка, експерта тощо – має бути безпосередньо досліджений у судовому засіданні за участі сторін кримінального провадження, із наданням їм права подати зауваження і заперечення, поставити питання тощо.

Загальновідомим є те, що досудове розслідування кожної категорії злочинів здійснюється за певною методикою. Слідство у кримінальних провадженнях щодо корупційних злочинів проводиться із широким використанням негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема аудіо-, відеоконтроль особи, зняття інформації із транспортних телекомунікаційних мереж, обстеження публічно недоступних місць. Відповідно, під час судового розгляду засада безпосередності дослідження доказів вимагає заслуховування та/або перегляду всіх цих звуко- і відеозаписів за участі як сторони обвинувачення, так і сторони захисту. Після відтворення цих доказів кожна зі сторін кримінального провадження має право (і слід визнати, майже завжди цим правом користується) прокоментувати почуте та побачене, у тому числі заявити клопотання про визнання доказів неналежними або недопустимими. В одному з кримінальних проваджень, що перебуває на розгляді ВАКС, стороною обвинувачення анонсовано прослуховування 2700 годин матеріалів, що стали результатом проведених негласних слідчих (розшукових) дій.

Також корупційні злочини часто містять економічну складову, що передбачає необхідність дослідження під час судового розгляду великої кількості письмових доказів (господарських договорів, первинних бухгалтерських документів), висновків ревізій, аудиту, судово-економічних експертиз тощо.

І лише за наслідками дослідження всіх доказів, суд переходить до судових дебатів, надає обвинуваченому останнє слово, після чого негайно видаляється до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. Ухвалений вирок може бути оскаржений в апеляційному та касаційному порядку, але це предмет окремої розмови.

Наведене, звісно, є дуже узагальненим викладом того, що відбувається під час розгляду кримінального провадження.

У дійсності судове провадження є складним і непередбачуваним механізмом, але саме у цих викликах і спроможності суду їх подолати виявляється справжня краса кримінального процесу.

Після закінчення дії обмежувальних карантинних заходів запрошуємо всіх охочих подивитись і відчути, як здійснюється правосуддя у відкритому і гласному судовому процесі.