Роз’яснення окремої думки судді ВАКС до вироку у справі екссудді Апеляційного суду Дніпропетровщини

У четвер, 28 травня, колегія суддів Вищого антикорупційного суду ухвалила вирок та визнала винуватою екссуддю Апеляційного суду Дніпропетровської області у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 (декларування недостовірної інформації) КК України. Екссудді призначили покарання у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 000 тис грн) та позбавили права обіймати посаду судді строком на 2 роки.

У судді з колегії, Віталія Крикливого, є окрема думка щодо ухваленого вироку, яка полягає в наступному.

Орган досудового розслідування обвинувачував колишню суддю в тому, що вона, будучи суб`єктом декларування, умисно не подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачену Законом України «Про запобігання корупції». Обвинувачена вказала, що направила відповідні декларації на адресу Національного агентства з питань запобігання корупції у паперовому вигляді, а також в сканованому вигляді на електронну адресу агентства. Декларації підписані її оригінальним особистим підписом. Разом із деклараціями обвинувачена відправила супровідні листи, у яких просила НАЗК включити їх до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Водночас, екссуддя пояснила, що вона відмовилася від використання електронного цифрового підпису, без якого неможливо подати декларацію, через те, що це порушення її права користуватися особистим підписом. Електронна ж обробка персональних даних без її згоди - порушення принципу поваги до приватного життя, що суперечить положенням Конституції України та законів України, а також практиці тлумачення й застосування положень Конвенції Європейським судом з прав людини. Поряд із цим, необхідні персональні дані вона зазначала у паперових деклараціях.

Тож, суддя ВАКС Віталій Крикливий дійшов висновку, що в діях обвинуваченої відсутній прямий умисел на неподання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, як обов`язкової ознаки суб`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України. Неподання декларації – це бездіяльність суб`єкта декларування, яка полягає у послідовному невиконанні ним обов`язку передати декларацію до НАЗК в установленому порядку та у строк, визначений законом. У свою чергу, сторона обвинувачення не надала суду будь-яких доказів на підтвердження того, що екссуддя відмовилася від отримання ЕЦП для приховування своїх доходів та належного їй майна.

У постанові Верховного суду від 28 січня 2020 року у справі № 705/2583/17 установлено відсутність прямого умислу на неподання декларацій за аналогічних обставин. Суддя з колегії ВАКС вважає, що в діях обвинуваченої відсутній склад злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України, тому вона підлягає виправданню у відповідності до п.3 ч.1 ст.373 КПК України.

Суддя Вищого антикорупційного суду Віталій Крикливий наголошує, що висловлені в окремій думці доводи про відсутність в діях обвинуваченої складу інкримінованого екссудді злочину не є виправданням умисного неподання декларацій особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за інших фактичних обставин. Вони лише констатують відсутність урегульованості на законодавчому рівні питання альтернативи права вибору подачі декларації з урахуванням релігійних або інші переконань особи.