Суддя-спікер ВАКС Віра Михайленко коментує рішення слідчого судді щодо продовження строку дії процесуальних обов’язків, покладених на одеського бізнесмена, підозрюваного у зловживаннях на митниці

21 травня слідчий суддя Вищого антикорупційного суду відмовив у задоволенні клопотання прокурора САП щодо продовження строку дії процесуальних обов’язків, покладених на одеського бізнесмена, підозрюваного у організації розмитнення імпортованих товарів за заниженими цінами.

У першу чергу, слід звернути увагу на природу процесуальних обов’язків, які покладаються на підозрюваного в порядку ст. 194 КПК України. Вони є доповненням до будь-якого запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою. Такі обов’язки не мають самостійного характеру. Це допоміжний захід процесуального примусу, спрямований на зменшення ризиків кримінального провадження, наявність яких установлена під час розгляду питання про обрання запобіжного заходу.

Характерною рисою є строковість цих заходів. Це означає, що обов’язки, покладені на підозрюваного у зв’язку із застосуванням запобіжного заходу, виникають із моменту прийняття відповідного процесуального рішення слідчим суддею, судом (ухвали) або настання певної умови (внесення застави як альтернативного запобіжного заходу). Вони припиняють свою дію після закінчення, зміни або скасування запобіжного заходу. Якщо ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу скасовується або змінюється апеляційною інстанцією, чинність первісної ухвали втрачається. Вона не набирає законної сили, в тому числі і в частині обов’язків, якщо їх було покладено слідчим суддею.

У даній справі відповідні обов’язки було покладено на підозрюваного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019. Строк їх дії неодноразово продовжувався на підставі відповідних клопотань, зокрема ухвалою від 23.03.2020 він був продовжений до 23.05.2020 включно.

Паралельно прокурор звернувся до слідчого судді ВАКС з клопотанням про звернення застави в дохід держави і застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі. Оскільки у задоволенні цього клопотання було відмовлено ухвалою від 18.03.2020, тобто запобіжний захід не змінився, раніше покладені обов’язки продовжили свою дію.

Разом з тим, ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16 квітня було частково задоволено апеляційну скаргу прокурора та скасовано ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 березня, якою слідчий суддя відмовив у зверненні застави в дохід держави і застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі. Колегія суддів Апеляційної палати своєю ухвалою звернула в дохід держави частину застави в сумі 35 000 620 грн та збільшила підозрюваному розмір застави до 76 598 982 грн. При вирішенні апеляційної скарги і зміні раніше застосовного запобіжного заходу на заставу в більшому розмірі питання покладення на підозрюваного процесуальних обов’язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, не вирішувалось.

Тож через застосування до підозрюваного застави у більшому розмірі відбулася зміна запобіжного заходу, отже чинність додатково покладених до первісно застосованого запобіжного заходу обов’язків припинилася. 

Таким чином, на час подання та розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків підозрюваному, ці обов’язки вже припинили свою дію у зв’язку зі зміною підозрюваному запобіжного заходу без вирішення питання покладення процесуальних обов’язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Окремо наголошуємо, що відповідно до ст. 129, 129-1 Конституції України, однією з основних засад судочинства є обов’язковість судового рішення. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.

Із повним текстом ухвали можна ознайомитися за посиланням: https://cutt.ly/2yFsNps