Віра Михайленко, суддя ВАКС. Міф №4: В ухвалі слідчого судді має бути дозвіл на вилучення конкретних речей, інакше їх вилучення неможливе

- Згідно зі ст. 234 КПК України, метою обшуку є виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Повноваження слідчого судді при розгляді клопотання про обшук обмежуються наданням дозволу на виявлення (відшукання) певних об’єктів. Це, в першу чергу, проявляється через вимоги до ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук. Відповідно до ст. 235 КПК України, така ухвала повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, а також містити відомості про:

1) строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали;

2) прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук;

3) положення закону, на підставі якого постановляється ухвала;

4) житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, які мають бути піддані обшуку;

5) особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;

6) речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.

Що ж стосується безпосередньо вилучення речей та документів, то відповідне рішення приймається особою, яка проводить обшук. Так, відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право, серед іншого, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження.

Факт: при вирішенні питання про дозвіл на обшук, слідчий суддя надає дозвіл лише на виявлення (відшукання) речей і документів, що можуть мати значення для кримінального провадження. Безпосереднє рішення про їх вилучення приймається слідчим або прокурором, що проводить відповідну слідчу дію.