ВАКС не затвердив угоду про визнання винуватості між прокурором та екскерівником агрохолдингу

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 2 квітня 2020 року було відмовлено у затвердженні угоди про визнання винуватості від 10 лютого 2020 року, укладеної між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та ексголовою правління ПАТ «Креатив Груп», обвинувальний акт з додатками було повернуто прокурору для продовження досудового розслідування.

Ексголові правління ПАТ «Креатив Груп» інкримінувалось пособництво у заволодінні протягом 2013 – 2014 років майном АТ «Ощадбанк» в особливо великих розмірах (20 мільйонів доларів США), а також вчинення правочинів та фінансових операцій з цими коштами (легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом).

Дії обвинуваченого були кваліфіковані за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України, які відповідно до статті 12 КК України, відносяться до особливо тяжких злочинів.

Слід зазначити, що за вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України, передбачено безальтернативне основне покарання у виді позбавлення волі (від 7 до 12 років та від 8 до 15 років, відповідно), а також застосування додаткових видів покарань у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Водночас, на підставі ч. 1 ст. 69, ч. 1 ст. 70 КК України сторони угоди узгодили обвинуваченому основне покарання у виді штрафу у розмірі 850 000 грн. без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю та без конфіскації майна.

Судом було відмовлено у затвердженні угоди про визнання винуватості з підстав, передбачених у п. 2 ч. 7 ст. 474 КПК України, а саме з огляду на невідповідність угоди інтересам суспільства.

На думку колегії суддів, ступінь та характер сприяння обвинуваченого у проведенні кримінального провадження не відповідають тому пом’якшенню покарання, яке просили застосувати сторони угоди про визнання винуватості.

Як вже роз’яснювалось ВАКС, при укладенні угоди про визнання винуватості міра покарання визначається сторонами угоди, без участі суду. До дискреції суду відноситься виключно питання затвердження або незатвердження угоди про визнання винуватості.