У зв'язку проведенням технічних робіт окремі функціональні можливості сайту можуть працювати в обмеженому режимі.
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Відповідно до положень ст.129-1 Конституції України, ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Завершальним документом здійснення правосуддя у кримінальному провадженні є, зокрема, вирок, у якому суд приймає рішення щодо обвинувачення по суті. Як будь-яке судове рішення, вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є вирок, ухвалений компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.
Обґрунтованим є вирок, ухвалений судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є вирок, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення (ст. 370 КПК України).
Суд обґрунтовує вирок лише тими доказами, які були предметом дослідження під час судового засідання, та оцінює ці докази за своїм внутрішнім переконанням, що базується на всебічному, повному й об'єктивному аналізі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Суд ухвалює вирок іменем України в нарадчій кімнаті безпосередньо після закінчення судового розгляду (ст. 371 КПК України).
Статтею 373 Кримінального процесуального кодексу України передбачено два види вироків: виправдувальний та обвинувальний.
Якщо обвинувачена особа визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок та призначає покарання, звільняє від покарання чи від його відбування у випадках, передбачених законодавством, або застосовує інші заходи, передбачені законом України про кримінальну відповідальність.
При цьому, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення може вважатись доведеною, якщо суд, керуючись презумпцією невинуватості, ґрунтуючись на результатах дослідження фактичних обставин кримінального провадження в судовому розгляді в межах належної правової процедури, на основі досліджених і оцінених відповідно до закону доказів, здійснивши тлумачення усіх сумнівів на користь обвинуваченого, дає ствердні відповіді на питання:
1) чи доведена подія кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа;
2) чи підпадає вона під ознаки відповідної норми Закону України про кримінальну відповідальність;
3) чи доведено вчинення цього діяння саме обвинуваченим.
Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 2, 3 ст. 373 КПК України).
Тільки обвинувальним вироком суд може визнати особу винною у вчиненні кримінального правопорушення та піддати її кримінальному покаранню (ч. 1 ст. 62 Конституції України, ч. 1 ст. 17 КПК України).
Дата оприлюднення: 28 січня 2020, 14:51
Дата останнього оновлення інформації: 28 січня 2020, 14:48