Суддя ВАКС Ігор Строгий - про окремі аспекти укладення угод про визнання винуватості у кримінальних провадженнях, підсудних Вищому антикорупційному суду

Питання, пов’язані з укладенням угод у кримінальному провадженні, врегульовано главою 34 розділу VІ Кримінально процесуального кодексу України (далі – КПК).

Так, відповідні норми КПК передбачають, що у кримінальному провадженні може бути укладена, зокрема угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим. Така угода може бути укладена лише якщо внаслідок учинення злочину шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди може ініціюватися у будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Укладаючи угоду про визнання винуватості, прокурор зобов’язаний враховувати такі обставини: 1) ступінь та характер сприяння особи у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб; 2) характер і тяжкість обвинувачення (підозри); 3) наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень; 4) наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.

Важливо відзначити, що у кримінальних провадженнях щодо особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), тобто тих проваджень, які згодом розглядатимуться у ВАКС, угода про визнання винуватості може бути укладена за умови, що особа зобов'язуватиметься викрити іншу особу у вчинені злочину, віднесеного до підслідності НАБУ, якщо ця інформація буде підтверджена доказами.

Закон також передбачив вимоги до змісту угоди про визнання винуватості. Це, зокрема: умова про беззастережне визнання особою своєї винуватості у вчиненні злочину, її обов’язки щодо співпраці у викритті злочину, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення особи від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним злочину, узгоджене покарання та згода особи на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.
На відміну від загального порядку розгляду кримінального провадження в суді, процедура судового провадження на підставі угоди є спрощеною. Однак, незважаючи це, суд, зобов’язаний забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд. При цьому, суду слід перевірити, чи не було укладення угоди про визнання винуватості зумовлено винятково бажанням завершити справу швидко, без повної судової процедури та не привертаючи уваги громадськості, засобів масової інформації, чи бажанням бути обвинуваченим у вчиненні менш тяжких злочинів, заручившись підтримкою прокурора щодо отримання менш суворого покарання або взагалі звільнення від покарання за окремими епізодами.

КПК передбачає, що, розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд перевіряє її на відповідність вимогам КПК та/або закону і відмовляє у затвердженні угоди, якщо:
1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;
2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;
3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;
5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов’язань;
6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

Якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.