У зв'язку проведенням технічних робіт окремі функціональні можливості сайту можуть працювати в обмеженому режимі.
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
У нашому Кримінальному кодексі немає такого злочину як «корупція». Натомість є понад 20 статей, які передбачають конкретні види корупційних злочинів.
Корупційними є злочини, пов’язані з незаконним використанням особою своєї посади, як правило, для певної вигоди. Повний перелік таких злочинів у примітці до статті 45 Кримінального кодексу України.
До корупційних злочинів, зокрема, належать:
різні форми «хабарництва» (як надання і отримання неправомірної вигоди, так і пропозиція чи обіцянка її надати, чи згода отримати),
• розтрати і різні форми привласнення майна шляхом зловживань службовим становищем,
• різні форми зловживання владою, повноваженнями та службовим становищем,
• нецільове використання бюджетних коштів у великих розмірах,
• зловживання впливом,
• декларування недостовірної інформації та неподання електронної декларації (цей злочин є корупційним згідно зі змінами, внесеними до Кримінального кодексу Законом від 2 жовтня 2019 р.).
Наведені злочини вважаються корупційними не лише коли вони вчиняються державними посадовцями – вчинення такого злочину в приватному секторі – теж корупція.
До речі, поняття «хабар» і «хабарництво» зараз у Кримінальному кодексі також немає. Натомість використовується поняття «неправомірна вигода». Така вигода може бути як майновою, так і немайновою.
Зловживання впливом – корупційний злочин, схожий на хабарництво. Але неправомірну вигоду отримує чи вимагає не посадовець, а інша людина. Вона не передає ці гроші посадовцеві, він взагалі не знає про їх існування. Водночас саме за ці гроші людина обіцяє вплинути на прийняття посадовцем певних рішень. Аналогічно до хабарництва, кримінальна відповідальність настає не лише за отримання чи згоду отримати, але і за надання неправомірної вигоди та навіть пропозицію її надати.
Зловживання владою або службовим становищем – це корупційний спосіб вчинення майнового злочину. Зазвичай, це випадки, коли особа має право управляти чи розпоряджатися певним майном, однак вона робить це протизаконно. Якщо особа сама заволодіває майном з використанням своїх посадових повноважень – це і є зловживання. Такі злочини передбачені ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу. Внаслідок зловживання заволодіти майном може не власне особа, а інші громадяни. Якщо особа, що зловживає, при цьому мала на меті одержати певну неправомірну вигоду, це кваліфікується як злочин, передбачений ст. 364 Кримінального кодексу.
Дата оприлюднення: 29 жовтня 2019, 17:10
Дата останнього оновлення інформації: 29 жовтня 2019, 17:08