Олена Танасевич, Голова Вищого антикорупційного суду про уточнення юрисдикції ВАКС

21 вересня цього року в газеті «Голос України» були опубліковані зміни до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» (щодо початку роботи суду). Це означає, що, починаючи з наступного за опублікуванням дня, тобто з 22 вересня 2019 року, у національному законодавстві України нарешті з’явилась правова визначеність з питання розмежування юрисдикції щодо корупційних злочинів між Вищим антикорупційним судом та місцевими загальними судами.

Як зазначено в картці законопроєкту, його ініціатором є Президент України Володимир Зеленський, який визначив його як невідкладний. 18 вересня 2019 року законопроєкт у другому читанні підтримали 323 народні депутати.

Відтепер до підсудності Вищого антикорупційного суду віднесено ті кримінальні провадження щодо корупційних злочинів, відомості за якими внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, починаючи з 22 вересня 2019 року. Також юрисдикція ВАКС поширюється на кримінальні провадження, за якими досудове розслідування здійснювалось Національним антикорупційним бюро та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури незалежно від дати внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Решта критеріїв для визначення підсудності Вищого антикорупційного суду залишилась без змін. Зокрема, до компетенції суду віднесено 22 склади злочинів, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 262, 308, 312, 313, 320, 354, 357, 364, 364-1, 365-2, 366-1, 368-369-2 Кримінального кодексу України, за обов’язкової наявності хоча б однієї з таких умови:

- вчинення цих злочинів спеціальним суб’єктом (народний депутат України, Прем’єр-міністр України, член Кабінету Міністрів України, Голова Фонду державного майна України або його заступники, Голова Національного банку України або його заступники, державний службовець категорії «А», депутат обласної ради, суддя, прокурор, керівник суб’єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, тощо);

- розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п’ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення злочину (наприклад, станом на 1 січня 2019 року це 960 500 гривень);

- злочин, передбачений статтею 369, частиною першої статті 369-2 Кримінального кодексу України, а саме надання неправомірної вигоди або зловживання впливом, вчинено щодо перелічених вище службових осіб.

Важливість цих змін складно переоцінити. Адже коли йдеться про притягнення особи до кримінальної відповідальності, яка передбачає найсуттєвіші обмеження прав та свобод людини поміж всіх інших видів юридичної відповідальності, процедура судового розгляду повинна бути чіткою та зрозумілою. Такою, що не допускає подвійного тлумачення.