Суддя-спікер Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Микола Глотов під час круглого столу, присвяченого підсумкам діяльності суду за шість років, акцентував увагу на практиці визначення розміру застав у кримінальних провадженнях.
За його словами, кожна справа про застосування запобіжного заходу є унікальною: у деяких випадках йдеться про десятки тисяч гривень, в інших — про сотні мільйонів. Часто у справах про топкорупцію суд визначає заставу, що перевищує межі, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом, що прямо допускається законом.
«У виключних випадках, якщо стандартні суми не гарантують належного виконання підозрюваним процесуальних обов’язків, застава може бути визначена в більшому розмірі», - зазначив суддя-спікер.
Він навів приклади визначення застав у розмірах 272 млн, 200 млн, 129 млн, 124 млн грн, пояснивши, що великі суми не свідчать про їхню неможливість до сплати. У низці випадків кошти вносили треті особи або ж частина застави сплачувалася після її зменшення під час продовження запобіжного заходу. Водночас відмова від внесення застави не завжди зумовлена браком коштів: підозрювані можуть не сплачувати, щоб не розкривати наявність прихованих активів.
«У трьох із чотирьох випадків ВАКС визначав застави понад межі, встановлені КПК. Це не є порушенням і залежить від індивідуальних обставин справи. Такі рішення враховують фінансові можливості підозрюваних у топкорупції, які неспівмірні з доходами пересічних громадян. Європейський суд з прав людини жодного разу не визнав застави, визначені ВАКС, непомірними. Навпаки, у одному з рішень він підтвердив відсутність порушення прав людини при визначенні високого розміру застави», - підсумував суддя-спікер Апеляційної палати ВАКС.
_03_03.png)
