Про особливості вилучення мобільного телефону розповіла суддя ВАКС Катерина Сікора на VІI Київському полілозі

Виступ судді ВАКС Катерини Сікори на VII Київському полілозі «Українська антикорупційна правова платформа: забезпечення права на справедливий суд», який пройшов 7 червня у Верховному Суді, був присвячений підставам вилучення і утримання мобільних телефонів як речових доказів.

Суддя Антикорсуду зазначила, що близько 70-80% клопотань про арешт вилученого за наслідками обшуку майна стосується саме арешту мобільних телефонів, планшетів, ноутбуків тощо. Це пояснюється тим, що кожного слідчого, який здійснює досудове розслідування у «білокомірцевих» злочинах тощо, цікавить в першу чергу мобільний телефон, оскільки саме у ньому може зберігатися інформація, необхідна для розслідування кримінального провадження.

«Питання обґрунтованості вилучення, необхідності подальшого утримання (арешту) мобільних телефонів, з одного боку, дуже практичне, а з іншого - чутливе як для власника, так і для слідчого. Для сторони обвинувачення це джерело доказування, яке важко переоцінити. Для власника – це не просто майно, це головний спосіб соціалізації, і обмеження у користуванні ним – це дуже болюче втручання вже не стільки у майнові права, скільки в особисте, приватне життя особи», - підкреслила Катерина Сікора.

Суддя окремо зупинилась на недоліках законодавства, які регулюють інститут тимчасово вилученого майна, зауважила на відсутності у правозастосовувачів єдиної думки про алгоритм його застосування та його правову природу в цілому. Також акцентувала увагу на таких окремих підставах для вилучення мобільних телефонів як необхідність проведення експертизи та подолання системи логічного захисту.

VII Київський полілог «Українська антикорупційна правова платформа: забезпечення права на справедливий суд» організовано Верховним Судом, проєктом Спеціального представника Головування ОБСЄ – Координатора проєктів в Україні «Підтримка Верховного Суду та вищих судів у реалізації судової реформи та забезпеченні доступу до правосуддя в умовах війни», Вищим антикорупційним судом, Інститутом держави і права ім. В. М. Корецького, Вищою радою правосуддя.