Коментар судді-спікера Віри Михайленко щодо відмови у задоволенні цивільного позову

21 жовтня 2021 року колегія суддів Вищого антикорупційного суду постановила рішення у цивільній справі, якою відмовила у задоволенні позову держави в особі прокурора САП до народного депутата України ІХ-го скликання про визнання актива необґрунтованим та стягнення його в дохід держави. Предметом позову була квартира в центральній частині Києва, щодо якої прокурор стверджував про необґрунтованість.

Під час розгляду справи суд дійшов висновку, що народний депутат України ІХ-ого скликання 19.06.2020 набув у власність квартиру вартістю 7 644 380,90 грн на підставі відповідного договору купівлі-продажу. Досліджуючи її набуття, суд встановив, що 29.11.2017 відповідач уклав із ТОВ «КУА «ЮДП ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» попередній договір купівлі-продажу квартири. За цим договором сторони зобов’язалися у майбутньому укласти та нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу визначеного об’єкта нерухомості. Відповідно до умов договору в забезпечення виконання основного договору покупець сплачує продавцю забезпечувальні платежі з подальшим визначенням строків оплати та розмірів. Забезпечувальні платежі зараховуються в рахунок оплати остаточної ціни квартири за офіційними курсами НБУ гривні до долара США. Відповідач здійснював такі забезпечувальні платежі, що під час судового розгляду підтверджено належними і допустимими доказами.

Більшу частину вартості квартири в сумі 7 644 055,9 грн відповідач вніс до 19.12.2018 року, тобто до того як став народним депутатом України. У період здійснення забезпечувальних платежів він не мав статусу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. А з моменту набуття повноважень народного депутата України він вніс в якості забезпечувального платежу за квартиру лише 325 грн.

Слід зазначити, що позовне провадження у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави — це новий інститут цивільного процесу України, який передбачає можливість держави пред’явити позов до особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Його метою є стягнення до державного бюджету необґрунтованих активів або доходів, отриманих від необґрунтованих активів. Цей механізм був введений в правове поле України Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» № 263-ІХ від 31.10.2019. Враховуючи загальні підходи до темпоральної дії законодавчих норм, а також конкретні приписи цього закону, його дія не може поширюватися на правовідносини, що виникли до набуття ним чинності. 

Предметом позову може бути актив, набутий особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або певним чином пов’язаний із особою, що має такий статус. Більше того, відповідний актив (у даному випадку – квартира) може бути предметом позову лише тоді, коли різниця між його вартістю та законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму, встановленого на день набрання чинності цим Законом (28.11.2019). 

Відповідач став народним депутатом 29.08.2019, отже до цього моменту його доходи не були такими, що отримані особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування і не можуть перевірятися на законність при набутті актива (квартири).

Разом з тим, суддя Катерина Широка висловила окрему думку, в якій не погодилася з тим, що обґрунтованість набуття актива має досліджуватися лише у межах вчинення відповідачем дій щодо його отримання після набуття ним повноважень народного депутата України. Суддя зазначила, що питання законності набуття актива (квартири) народного депутата повинно розглядатись у контексті всіх внесених ним платежів на його придбання, а різниця між його законними доходами (з урахуванням всіх обов’язкових платежів) та вартістю квартири мала бути перевірена.

Це рішення ще не набуло законної сили і може бути предметом перегляду в апеляційному порядку.