Проголошення резолютивної частини вироку

Законом від 27 липня 2022 року № 2462-IX, що набув чинності 25.08.2022[1], доповнено ст. 615 КПК новою частиною 15, якою передбачено право суду «після складання та підписання повного тексту вироку обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов’язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення». В цій статті поміркуємо про те, що означають такі нововведення.

В усіх юрисдикціях в Україні досить давно процесуальне законодавство передбачає можливість проголошення лише резолютивної частини судового рішення – як проміжного, так і за результатами розгляду справи по суті. У випадках, коли законодавство дозволяє розгляд в письмовому провадженні, проголошення судового рішення взагалі не передбачено – рішення доводиться до відома учасників іншим шляхом.

Обов’язкове проголошення одразу повного тексту судового рішення залишається в процесуальному законодавстві лише для вироку в кримінальних справах[2]. Для вироку не передбачено такого поняття як складання й проголошення резолютивної частини.

У професійному середовищі думки щодо необхідності впровадження в кримінальному судочинстві (за зразком інших юрисдикцій) проголошення лише резолютивної частини вироку велися доволі давно. Аргументувалося це, зокрема, тим, що проголошення повного тексту рішення пов’язано з неписемністю, яка нині загалом подолана; крім того, значні за обсягом тексти майже не сприймаються на слух (а в складних справах вироки є доволі великими за обсягом), це є складним для учасників справи та по суті зайвою витратою процесуального ресурсу; необхідність виготовлення повного тексту судового рішення збільшує перебування складу суду в нарадчій кімнаті, що негативно відбивається на інших справах (скасування судових засідань, неможливість прийняття процесуальних рішень, у т.ч. невідкладних, в інших справах).

Але проголошення повного тексту вироку було залишено законодавцем, вочевидь, як символічний елемент правосуддя в кримінальних справах, з огляду на їх високу важливість[3].

Згідно з унесеними до ст. 615 КПК доповненнями, вирок, як і раніше, має бути в повному обсязі складений та підписаний суддями до його проголошення. При цьому закон не передбачає складання та внесення до реєстру судових рішень чи видачу сторонам окремого документу з назвою «Вирок (резолютивна частина)». Не передбачається відкладення строку складання повного тексту вироку або визначення в короткому тексті строку проголошення повного тексту. Зміни стосуються лише самої процедури проголошення рішення.

Процедура проголошення вироку в умовах воєнного стану може відбуватись приблизно так:

1. суддя або суд у нарадчій кімнаті складає й підписує повний текст вироку (при цьому слід ретельно вичитати остаточний текст, через можливі друкарські помилки, які могли би бути виявлені при проголошенні вироку);
2. одразу після виходу з нарадчої кімнати, суд у залі судового засідання проголошує (зачитує) лише резолютивну частину вироку – частину, в якій особа визнається виправданою або винуватою та вирішуються інші питання, передбачені ч. 4 ст. 374 КПК (за необхідності, суд може проголосити і вступну частину, однак це не є обов’язковим);
3. після проголошення вироку головуючий роз’яснює питання, передбачені ч. 3 ст. 376 КПК – право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, а в разі визнання особи винуватою – право подати клопотання про помилування, право обвинуваченого, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції;
4. після проголошення суд того ж дня (по суті – негайно, з огляду на необхідність негайного вручення копії вироку), уносить повний текст вироку до реєстру судових рішень;
5. секретар судового засідання виготовляє примірники (засвідчені копії) повного тексту вироку, які негайно вручаються учасникам судового провадження (згідно з ч. 6 ст. 376 КПК);
6. якщо обвинувачений не володіє українською мовою, перекладач здійснює переклад вироку, який засвідчується перекладачем і вручається обвинуваченому. У цьому випадку перекладач при проголошенні резолютивної частини вироку одразу після проголошення резолютивної частини роз’яснює обвинуваченому її зміст (ч. 4 ст. 376 КПК).
7. Якщо певний учасник судового провадження не був присутній при проголошенні резолютивної частини вироку, необхідно направити йому копію повного тексту не пізніше наступного дня після ухвалення вироку (ч. 7 ст. 376 КПК). Тут нагадаємо, що копію вироку варто направляти всім особам, яких стосуються вирішені у вироку питання (зокрема, щодо арештів майна, застави, винагороди викривачу або повернення речових доказів), адже від одержання вироку залежатиме строк на апеляційне оскарження

Наголосимо на тому, що розглянуті зміни наразі стосуються лише умов воєнного стану, однак цілком заслуговують того, щоби бути введені після перемоги на постійній основі.

Користь від цих змін полягає, зокрема, в наступному:

• економиться час для проголошення повного тексту, а отже заощаджується процесуальний ресурс на розгляд інших справ суддями, участь адвокатів і прокурорів в інших справах; в умовах воєнного стану це є більш актуальним, з огляду на можливі повітряні тривоги, перебої з енергопостачанням, інші перешкоди проголосити повний текст;
• зменшуються зсуви в розкладі судових засідань в інших справах, пов’язані з проголошенням вироку (що теж актуально як для суддів, так і для адвокатів та прокурорів);
• при цьому цілковито дотримуються принципи гласності та публічності;
• у разі, якщо справа повністю чи частково розглядалася в закритому судовому засіданні, не постає питання про підготовку тексту вироку для проголошення з пропуском інформації, яка підлягає захисту (ч. 7 ст. 27 КПК), адже така захищена інформація, як правило, міститься в мотивувальній частині вироку.

Наприкінці зазначимо, що наразі КПК передбачив, що суд може проголосити резолютивну частину ухвали або постанови, але у визначений час все ж повинен проголосити повний текст (ч. 2 ст. 376 КПК). Доцільно було би внести до КПК зміни, передбачивши, за зразком інших юрисдикцій, що повний текст ухвали, постанови – не проголошується, а виготовляється у визначений строк (згідно з ч. 2 ст. 376 КПК цей строк – не більше 5 діб, однак в разі неможливості виготовлення повного тексту в цей строк в умовах воєнного часу він може бути продовжений згідно з п. 5 ч. 1 ст. 615 КПК).

А от щодо вироку проголошення повного тексту в умовах воєнного стану – взагалі тепер не передбачено. Повний текст вироку просто негайно вручається відповідним учасникам.

[1] Закон України від 27 липня 2022 року № 2462-IX «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення окремих положень досудового розслідування в умовах воєнного стану». https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2462-20#Text

[2] В інших юрисдикціях також є винятки щодо обов’язкового проголошення одразу повного тесту остаточного судового рішення в деяких справах: наприклад, згідно зі ст. 271 КАСУ, у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення

[3] Про проголошення рішення як елемент акціональної судової символіки («символізму дії») ми писали на с. 354-356 в монографії: Кравчук О. О., Остащук І.Б. Судова символіка: монографія; КПІ ім. Ігоря Сікорського. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2022. – 528 с. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/46814