«Принципові» питання застосування санкцій

Суддя ВАКС Маркіян Галабала у своєму блозі на «Юридична практика» розповів про те, що незабаром Вищий антикорупційний суд розпочне розгляд адміністративних справ про застосування такої санкції як стягнення в дохід держави активів осіб, причетних до збройної агресії проти України (пункт 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції» № 1644-VII).

Так, частиною 2 статті 3 Закону № 1644-VII передбачено, що застосування санкцій ґрунтується на принципах законності, прозорості, об’єктивності, відповідності меті та ефективності. Разом з тим, навряд чи передбачений законом перелік можна вважати вичерпним.

По перше, слід вирішити, який стандарт доказування слід застосовувати для вирішення таких спорів.

Кодекс адміністративного судочинства на нормативному рівні не фіксує стандартів доказування. Як видається, в якості орієнтиру mutas mutandis можна взяти до уваги рішення судового органу Європейського Союзу — Суду справедливості, яке є знаковим для перегляду рішень Європейської комісії про включення осіб до санкційних списків. Йдеться про рішення в справі European Commission and Others v Yassin Abdullah Kadі від 18 липня 2013 року. Відповідно до нього повинна бути достатньо вагома фактологічна основа для обґрунтування причин включення до санкційного списку (пункт 119). Якщо екстраполювати даний підхід до застосування Закону № 1644-VII, то мають бути вагомі докази того, що своїми діями підсанкційні особи створили суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України або значною мірою сприяли вчиненню таких дій іншими особами.

Детальніше про принципи за якими повинен відбуватися розгляд даної категорії спорів можна прочитати за посиланням: https://cutt.ly/HLaJMa7