Суддя ВАКС Віра Михайленко для Юридичної газети продовжила розповідати про повернення обвинувального акта прокурору: проблеми розуміння, тлумачення та застосування

Системний аналіз положень чинного законодавства свідчить, що перше, ніж направити обвинувальний акт до суду, слідчий, дізнавач та прокурор мають оцінити сукупність встановлених під час досудового розслідування обставин не лише на предмет подальшої спроможності висунутого обвинувачення, а й з точки зору поверхневої перевірки судом його втілення в обвинувальному акті. Вимоги до пред’явленого обвинувачення, які об’єктивізуються безпосередньо в судовому розгляді, в поєднанні з судовою практикою повернення обвинувальних актів дають можливість сформувати умовний check-лист. Так, перед направленням обвинувального акта до суду для розгляду по суті прокурором мають бути надані стверджувальні відповіді на такі питання:

1) Чи мало місце інкриміноване особі діяння і чи наявний у ньому склад кримінального правопорушення?

2) Чи немає у кримінальному провадженні обставин, що зумовлюють його закриття під час досудового розслідування?

3) Чи проведено досудове розслідування повно і об’єктивно?

4) Чи з’ясовані всі обставини, які мають значення для справи і будуть досліджуватися під час судового розгляду?

5) Чи підтверджується висунуте в обвинувальному акті обвинувачення наявними у справі доказами?

6) Чи отримані докази, якими обґрунтовується обвинувачення, у передбачений законом спосіб?

7) Чи правильно кваліфіковане діяння?

8) Чи дотримані при здійсненні досудового розслідування належні правові процедури?

9) Чи відображені в обвинувальному акті всі обставини, що є визначальними при кваліфікації діяння за відповідною статтею Кримінального кодексу України (конкретність обвинувачення)?

10) Чи складений обвинувальний акт відповідно до вимог ст. 291 КПК України (в т.ч. чи містить він всі необхідні додатки)?

11) Чи підписаний і затверджений він уповноваженими особами?

12) Чи до закінчення строку досудового розслідування сторона обвинувачення звертається до суду з обвинувальним актом (фактично направляє його)?

13) Чи наявні обставини, які можуть піддати сумніву вручення обвинувального акта підозрюваному?

На перший погляд, зумовити повернення обвинувального акта можуть лише останні 5 питань. Однак раніше вже було проілюстровано, що неконкретність законодавчих норм регулювання цього питання призводить до ще більшого їх розмиття судовою практикою. Її аналіз свідчить про тенденцію змішування власне формальних та змістовних критеріїв відповідності обвинувального акта вимогам закону з суттю пред’явленого обвинувачення, а в деяких випадках і з обставинами, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Застосування такого алгоритму, звісно, не стане абсолютною страховкою від повернення обвинувального акта (при бажанні можна повернути будь-який), однак може максимально забезпечити його і від цього, і від повного фіаско під час подальшого судового розгляду.

Продовження: https://cutt.ly/YPsiDyH