Голова Вищого антикорупційного суду Олена Танасевич про порядок виконання покарань

За півтора роки процесуальної діяльності Вищого антикорупційного суду вісімнадцять cуддів, які працюють в колегіях по три судді в кожній, ухвалили 30 вироків у кримінальних провадженнях щодо корупційних та пов’язаних з ними кримінальних правопорушень: 2 виправдувальних та 28 обвинувальних. 

З-поміж обвинувальних вироків 14 (щодо сімнадцяти осіб) – з реальною мірою покарання у виді позбавлення волі, з яких 9 – вже набрали законної сили та підлягають виконанню.  Вже відбувають покарання або тримаються під вартою чотири особи. Чотири особи перебувають у розшуку, адже їхнє місце перебування невідоме. Щодо решти осіб повідомлення від органів, які виконують судове рішення, наразі не надходили. 

Оприлюднення самої інформації про оголошення в розшук вже засуджених до позбавлення волі осіб певною мірою викликало нерозуміння. Мовляв, чому ж Вищий антикорупційний суд не бере обвинувачених під варту негайно після проголошення вироків? 

Чому не вживає заходів для неминучого виконання цих вироків? Чому не здійснює належний контроль за направленням засуджених до установ відбування покарання?

Такий формат сприйняття ситуації з акцентом на "всемогутність" суду, очевидно, є наслідком штучно створеного тренду українського сьогодення – "суд є носієм практично абсолютної влади в Україні, а відтак єдиним відповідальним суб’єктом по всіх фронтах та на всіх напрямках". 

Направду, виконання вироку відбувається із залученням цілої низки державних органів, тож існує нагальна потреба у професійному висвітленні ролі та функцій кожного з них. 

Деталі за посиланням: https://cutt.ly/FvXnAFL